Політики, які красиво говорять, але не розуміють суті. Поети, що створюють шедеври без усвідомлення їхнього сенсу. Ремісники, чия майстерність у справі змушує їх вважати себе експертами у всьому. Через ці образи Сократ показує, що справжня мудрість — у визнанні власного незнання.